Ruling of Supreme Court in the case 990SCCV/123/26 dated 14 September 2026

УХВАЛА

14 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 990SCCV/123/26 провадження № 61-333вп26

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., розглянувши клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , про визначення підсудності клопотання ОСОБА_1 про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , звернулась до Верховного Суду із заявою, в якій просить визначити підсудність клопотання про визнання на території України ухвали про врегулювання від 14 травня 2025 року, постановленої Чеджудоським окружним судом у справі № 2024 Дан 12781, в частині визнання батьківства дитини, що не підлягає примусовому виконанню.

Вказує, що 12 серпня 2024 року Посольством України в Республіці Корея видано свідоцтво про народження дитини - ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Республіці Корея, провінція Чеджу, місто Чеджу, про що був складений актовий запис за номером 34.

Чеджудоським окружним судом, було розглянуто справу № 2024 Дан 12781, позивачем у якій є заявниця ОСОБА_1 , відповідачем - ОСОБА_4 , предмет спору - визнання батьківства дитини - ОСОБА_5 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . За результатами розгляду справи, 14 травня 2025 року прийнято протокол медіації, який було затверджено ухвалою про врегулювання у справі № 2024 Дан 12781, прийнятої Чеджудоським окружним судом, від 14 травня 2025 року.

Наразі у заявниці виникла необхідність у внесенні змін до актового запису про народження дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в частині визначення (встановлення) батька дитини та внесення запису про батька, замість запису « ОСОБА_7 » громадянин України, на батька, визначеного в ухвалі про врегулювання Чеджудоського окружного суду від 14 травня 2025 року.

ОСОБА_1 є громадянкою України та має зареєстроване місце проживання в Україні за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Дніпровського районного суду міста Києва.

Заявниця зазначає, що є громадянкою України, має зареєстроване місце проживання в Україні, проте, постійно перебуває та проживає разом з дитиною у Республіці Корея за адресою: АДРЕСА_2. При цьому заінтересована особа ОСОБА_4 не є громадянином України та не має місця проживання на території України, а також не має на території України майна.

З огляду на викладене, заявниця вважає, що відсутні дані та можливість визначити суд, якому підсудний розгляд клопотання про визнання рішення суду у відповідності до приписів статті 464 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а тому просить визначити підсудність справи за клопотанням ОСОБА_1 про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, Дніпровському районному суду м. Києва.

Заява підлягає залишенню без задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до статті 29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.

За змістом указаної норми права Верховний Суд має повноваження на визначення підсудності конкретної справи за участю сторін, які проживають за межами України. Необхідною умовою визначення підсудності справи є пред`явлення позову із зазначенням місця проживання сторін та доказів того, що обидві сторони проживають за межами України.

Як вбачається зі змісту заяви, ОСОБА_1 просить Верховний Суд визначити підсудність клопотання про визнання на території України ухвали про врегулювання від 14 травня 2025 року, постановленої Чеджудоським окружним судом у справі № 2024 Дан 12781, в частині визнання батьківства дитини.

Порядок подання та розгляду клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визначено Главами 1, 2 Розділу IX ЦПК України.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 472 ЦПК України клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464-466 цього Кодексу для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою.

Згідно з частинами першою, другою статті 464 ЦПК України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника. Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника.

Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або відповідно до міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником). Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України (частини перша, друга статті 465 ЦПК України).

Отже підсудність розгляду клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визначено Главами 1, 2 Розділу IX ЦПК України та не може бути альтернативою визначення такої підсудності в порядку статті 29 ЦПК України.

За наведених обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що вимоги статті 29 ЦПК України не підлягають застосуванню для визначення підсудності клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.

Керуючись статтею 29 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2, про визначення підсудності клопотання ОСОБА_1 про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя|І. Ю. Гулейков |